Лапароскопічна ваготомія – мінімально інвазивне лікування виразкової хвороби (Частина Перша)
Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки залишається одним із найпоширеніших захворювань органів травлення. Попри успіхи консервативної терапії, частина пацієнтів потребує хірургічного втручання – і лапароскопічна ваготомія сьогодні є одним із найсучасніших методів такого лікування.
Операція спрямована на перетин гілок мандрівного (блукаючого) нерва, що іннервують шлунок і регулюють вироблення соляної кислоти. Завдяки мінімально інвазивному доступу вона дає змогу суттєво знизити кислотність шлункового соку, а відтак – усунути основну причину виразкоутворення. Водночас малотравматичність лапароскопічних операцій забезпечує швидке відновлення пацієнта та мінімальний ризик ускладнень.
Сьогодні лапароскопічна ваготомія виконується переважно у пацієнтів з ускладненнями (перфорація, кровотеча) або з рефрактерністю до медикаментозної терапії та непереносністю медикаментів.
Розглянемо показання та протипоказання до ваготомії, її різновиди, техніку виконання лапароскопічним доступом, а також результати й особливості відновлення після операції. Лапароскопічні втручання при виразці шлунку та дванадцятипалої кишки успішно виконуються хірургами медичного центру «СІТІ ДОКТОР» – одного з визнаних лідерів хірургічної допомоги в Україні.
Виразка шлунка та дванадцятипалої кишки: коли консервативне лікування недостатнє
Виразка шлунка – це дефект слизової оболонки, що виникає внаслідок дисбалансу між агресивними чинниками (соляна кислота, пепсин) і захисними механізмами слизової оболонки. Ключову роль у патогенезі відіграє гіперсекреція шлункового соку, а також інфекція Helicobacter pylori. Сучасні схеми медикаментозного лікування дозволяють досягти загоєння виразки у більшості хворих, проте приблизно у 15-20% пацієнтів зберігаються рецидиви, а в окремих випадках розвиваються небезпечні ускладнення.
Хірургічне лікування виразкової хвороби показане при ускладненому перебігу – перфорації, кровотечі, стенозі воротаря, а також при резистентності до консервативної терапії. Ваготомія у такому контексті є патогенетично обґрунтованою операцією, адже усуває надмірну стимуляцію кислотопродукції через мандрівний нерв. Важливо, що вона не потребує резекції шлунка, а отже – значно менш травматична для пацієнта.
Що таке ваготомія: суть операції та її різновиди
Ваготомія – це хірургічний перетин волокон мандрівного нерва (nervus vagus), що іннервують шлункові залози та відповідають за стимуляцію продукції соляної кислоти. Операція дозволяє знизити базальну й стимульовану кислотну секрецію на 60-80%, що є достатнім для загоєння більшості виразок і запобігання їх рецидивам. Залежно від обсягу перетину нервових гілок виділяють кілька видів ваготомії.
Стовбурова ваготомія
Передбачає перетин обох стовбурів мандрівного нерва на рівні стравоходу – вище відходження шлункових і черевних гілок. Забезпечує максимальне зниження кислотності, проте супроводжується денервацією інших органів черевної порожнини: жовчного міхура, підшлункової залози, кишківника. Саме тому стовбурову ваготомію, як правило, доповнюють дренувальною операцією на шлунку – пілоропластикою чи гастроентеростомією.
Селективна ваготомія
При селективній ваготомії перетинають лише шлункові гілки мандрівного нерва, зберігаючи іннервацію інших органів. Це дещо зменшує частоту функціональних порушень з боку жовчного міхура та підшлункової залози. Утім, дренувальна операція все одно потрібна, оскільки іннервація пілоричного відділу також порушується.
Селективна проксимальна ваготомія
Найфізіологічніший варіант операції, при якому перетинають лише кислотопродукувальні гілки – ті, що іннервують тіло й дно шлунка. При цьому зберігаються нерв Латарже та іннервація пілоричного відділу, що підтримує нормальну евакуаторну функцію шлунка. Саме селективна проксимальна ваготомія є операцією вибору при неускладненій виразковій хворобі та найчастіше виконується лапароскопічним доступом.
Порівняльна характеристика видів ваготомії
Лапароскопічна ваготомія: переваги мінімально інвазивного доступу
Лапароскопічна техніка виконання ваготомії з’явилася на початку 1990-х років і з того часу набула широкого поширення завдяки очевидним перевагам перед відкритим втручанням. Через кілька невеликих розрізів діаметром 5-12 мм хірург вводить лапароскоп і мікроінструменти до черевної порожнини та виконує операцію під збільшеним відеозображенням. Висока точність маніпуляцій дозволяє зберегти анатомічні структури та мінімізувати операційну травму.
Основні переваги лапароскопічного підходу порівняно з відкритою операцією:
- значно менший больовий синдром у ранньому післяопераційному періоді;
- скорочення терміну перебування у стаціонарі до 2-4 діб;
- рання активізація та повернення до звичної діяльності вже через 1-2 тижні;
- мінімальний ризик інфекційних ускладнень і гриж у місці розрізів;
- відмінний косметичний результат.
Водночас лапароскопічна ваготомія потребує від хірурга відповідної підготовки та навичок роботи в ендоскопічній хірургії, оскільки зона оперативного втручання – стравохідно-шлунковий перехід – анатомічно складна.
Частина друга - https://citidoctor.44.ua/news/181143
CitiDoctor – хірургічний центр повного циклу.
Віримо у ЗСУ! Працюємо на своєму робочому місці!
Поставте питання лікарям про лапароскопічну ваготомію при виразковій хворобі
~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~
Хірургічний центр повного циклу CitiDoctor https://citidoctor.ua/
04073, Україна, м. Київ, просп. С. Бандери, 17/1
Тел.: 0(44) 333 48 85
